Технологія відкритого простору – це універсальний, демократичний формат проведення ефективних обговорень у групах від 5 і більше учасників навколо центральної теми на основі самоорганізації. Принципи: хто б не прийшов – є потрібним; що б не відбувалося – так мало бути; все починається тоді, коли має початися; все відбувається там, де має відбуватися; коли б не закінчилось – тоді і закінчилось.
На такий формат роботи 23 листопада 2018 року запросили студентів і колег викладачі кафедри суспільних дисциплін Юлія Луцюк та Галина Єрко до Художнього музею м. Луцька. Мета зібрання – ознайомлення з основними ідеями Василя Сухомлинського крізь призму реформування сучасної системи освіти на прикладі Нової української школи.
Чому саме дана локація? Василь Сухомлинський наголошував: мистецтво – це час і простір, в якому живе краса людського духу. Пізнання мистецтва починається там, де людина осягає прекрасне для себе, живе в світі мистецтва, прагне долучитись до прекрасного.
Ініціатори заходу розповіли про його хід і об’єднали присутніх на 5 мікрогруп. Кожна з них працювала в конкретній залі музею, мудруючи над елементами картин, які можна використати в НУШ для реалізації засад системи виховання В. Сухомлинського – продуктивна праця, творчість, довіра, співпереживання, краса.
Результати спільної роботи були представлені та обговорені. Наприкінці учасники відкритого простору поділилися позитивними рефлексіями з приводу незвичної форми провадження освітнього процесу у Луцькому педагогічному коледжі.
