В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин. На цей період вжито відповідних заходів для запобігання поширення коронавірусу COVID-19.
У цій незвичній кризовій ситуації, що перевернула наше життя з ніг на голову, не всім вдається витримати емоційне напруження, правильно організувати свій день, чергуючи дистанційне навчання з відпочинком, та належно вибудовувати під час карантину контакти з людьми. Що ж робити молоді, щоб допомогти собі нейтралізувати напругу, негативні емоції?
Декілька порад від Психологічної служби.
Під час епідемії дотримуйтесь основних запобіжних заходів для захисту від нової коронавірусної інфекції. Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.
Перші 1,5-2 тижні – це період адаптації. За цей час нам важливо розпочати переглядати свої стосунки з тими, хто живе поруч, встановлювати у стосунках нові межі та правила. Також важливо встановити робочий графік, який хоч трохи співвідноситься зі стандартним режимом дня (це найскладніший пункт з усіх).
Намагайтеся не блокувати свої почуття. Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може зрости. Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає «викручуватися» від необхідності постійно тримати почуття під контролем.
Що робити, якщо тривога «зашкалює»? Завдяки Інтернету і соцмережам події, що відбуваються у інших регіонах, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності. Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.
Оберіть надійні джерела інформації, яким можна довіряти.
Перевіряйте інформацію та критично мисліть. Важливою є гігієна в отриманні інформації. Проаналізуйте: чи те, що Ви читаєте чи дивитесь, є першоджерелом? Не переглядайте лише заголовки, вони оманливі.
Карантин – це час для самодіагностики. Зараз життя в умовах карантину – це незвичні умови для кожного з нас, ми поступово адаптуємося до них. Важливо спостерігати за власними «слабкими місцями», які проявляються. Прийміть їх саме у цей час такими, як вони є, або, можливо, розпочніть особисту терапію, тобто змініть їх. Наприклад, це може бути боротьба із залежністю від соціальних мереж, виховання вміння говорити «ні», турбота про свій відпочинок тощо. Все, що проявляється зараз, – може стати важливим не лише під час карантину, а й надалі.
Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення: спорт, будь-які види творчості, прогулянки на свіжому повітрі в малолюдних місцях, просто відпочинок, тощо.
Сон. Фізичні навантаження. Регулярна здорова їжа. Задоволення. Усі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.
Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годин) сон піднімає настрій, зміцнює пам’ять і знижує больові відчуття.
Шукайте можливості. У Вас з’являються нові можливості та шанс зробити те, на що часу не вистачало, а дуже хотілося. Можна картину намалювати чи книжку прочитати. Ловіть момент!
Частіше згадуйте приємні моменти
Приємні спогади підвищують вироблення серотоніну («гормону гарного настрою» і «гормону щастя»). Отже, намагайтеся згадувати перед сном приємні події з життя або просто подумайте про приємні емоції, що з ними пов’язані.
Думки та слова матеріалізуються. Позитив притягує, таку ж силу мають думки та слова. Вірте у найкраще, любіть життя та насолоджуйтесь ним.
Бережіть себе! Бережіть своїх близьких!
За матеріалами:
https://www.facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov/posts/653412048564930?__tn__=K-R
